Мене звуть Рома. Шукаю роботу за спеціальністю. Справа тільки в наступному: «Радянський Союз» на робочих місцях просто дістав. Керівники вважають, що наймаючи людину – відповідно мають всі права на особисту свободу. Іншими словами, такі відносини можна охарактеризувати як: рабовласник – кріпак. Тому я просто шукаю видавництво, де міг би реалізуватися та відчувати головне: взаєморозуміння. Не вважайте мої повтори за помилку, просто намагаюся акцентувати увагу на тому, що дійсно важливіше за гроші – взаємини, нормальне ставлення з обох сторін. Якщо ви дочитали до цього місця, значить все-таки я не так вже й погано пишу, правда :)?
Мені 24. Працюю в редакції молодіжного журналу та дитячої газети вже майже рік. Навчився усьому, що могла навчити ця робота. Крім того, я ще й музикант, тому з креативністю, думаю, проблем не буде. Готовий вчитися і працювати на совість.
Шукаю компанію, в якій би працювали прості та щирі люди і «розуміючі» керівники. Принаймні не хотілося б випрошувати підвищення з/п, коли піднімаються ціни чи квартплата. Тому прошу тільки одного: здорових професійних взаємин і бачення не лише сьогоднішнього, а й завтрашнього дня. Зі своєї сторони обіцяю самовіддачу та вірність (дуже хочу працювати на людей, які будуть цінувати це), володію англійською, та цікавлюся фото, дизайном тощо. Мій девіз: Толкова людина – толкова у всьому. Тому з часом міг би навіть перекваліфікуватися. Ось чому вважаю себе цінним співробітником :). Якщо чогось не знаю, то швидко навчусь.
Зі сторони видавництва чекаю тільки взаємоповаги та взаєморозуміння, можливості навчатися і розвиватися. Пишу(виключно українською), в основному, на культурну тематику: музика, кіно і т.д.
Якщо у вас є вільні місця і почуття гумору – вважав би за честь :)... Надіюся мій «трактат» не був надто втомливим. Час на його читання не треба рахувати втраченим. Принаймні тепер ви знаєте, що нормальні люди справді існують, навіть серед такого рівня кар’єристів на квадратний метр :). Чекатиму відповіді: e-mail: dymkivgolos@mail.ru. Дякую.
